хандрю.
вже 2 раз за тиждень повертаюсь додому
і мрію,щоб за 300 кроків до під*їзду мене накрило дощем
щоб йти з голови до п*ят мокрою.
щоб в голові крутилося лише:
"Як мокро.яка мряка." і Бонобо в вухах.
всьо.більш нічо не треба.
і до того ж.погубила усі нанавики в "клац-клац-клац"(с) які мала.